Без суду – ніяк
Але все ж в рідкісних випадках справа по поверненню товару доходить і до суду. Споживач має право звернутися в той орган, який найбільш прийнятний для нього згідно статті № 17 Закону про захист прав споживача, в тому числі позов можна подати за місцем реєстрації торгової точки або прописки його директора або засновника. Від сплати державного мита ініціатор розглядів звільняється на підставі тієї ж 17-ї статті. В позовній заяві слід якомога повніше відобразити весь хід процесу повернення товару, починаючи з умов і причин його придбання. Обов’язково прописати, скільки разів він звертався в торговельну точку з пропозицією вирішити питання без участі суду або інших офіційних структур.
До позовної заяви слід додати документи, які були зібрані в ході боротьби за повернення грошей за товар: договір, чеки, квитанції, претензію, результати експертизи. Якщо споживач має свідками купівлі спірної речі, робив фотографії, запису на відео – або аудіоапаратуру, їх також необхідно відобразити в списку документів до позову і використовувати в якості доказів своєї позиції. У разі прийняття судом вимог покупця обґрунтованими він може на підставі цього рішення стягнути з продавця компенсацію не тільки за товар, але й за проведення експертизи, оплати захисника, моральної шкоди та пені.
