Технологія проблемного навчання в школі

Протягом усього життя людину перед ним незмінно виникають складні і часом вимагають негайного вирішення проблеми. Поява таких труднощів явно вказує на те, що в навколишньому світі є ще багато прихованого і невідомого. Тому кожному з нас необхідно отримувати глибокі знання про нові властивості речей і процесів, що відбуваються у взаєминах між людьми.

У зв’язку з цим, незважаючи на зміну шкільних програм і підручників, однією з найважливіших виховних та загальноосвітніх завдань підготовки підростаючого покоління є формування у дітей культури діяльності проблемного характеру.

Трохи історії

Технологію проблемного навчання можна віднести до абсолютно новому педагогічному явищу. Її елементи можна помітити в евристичних бесідах, які велися Сократом, розробки уроків для Еміля у Ж.-Ж. Руссо. Розглядав питання технології проблемного навчання і К. Д. Ушинський. Він висловлював думку про те, що важливим напрямком у навчальному процесі є переклад механічних дій в розсудливі. Так само діяв і Сократ. Він не намагався нав’язувати свої думки слухачам. Філософ прагнув ставити запитання, які в кінцевому результаті приводили його учнів до знань.

Розробка технології проблемного навчання стала результатом досягнень, отриманих у передовій педагогічній практиці, у поєднанні з класичним типом навчання. В результаті злиття цих двох напрямків і виникло ефективний засіб для інтелектуального та загального розвитку учнів.

Особливо активно напрямок проблемного навчання стало розвиватися і впроваджуватися в практику загальноосвітньої в 20-му ст. Найбільший вплив на цю концепцію справила робота «Процес навчання», написана Дж. Брунером в 1960 р. В ній автором було зазначено, що в основі технології проблемного навчання неодмінно повинна лежати одна важлива ідея. Її основна думка полягає в тому, що процес засвоєння нових знань найбільш активно відбувається при відведенні в ньому основної функції інтуїтивного мислення.

Що стосується вітчизняної педагогічної літератури, то в ній ця ідея стала актуалізуватися з 50-х років минулого століття. Вчені наполегливо розвивали думку про те, що в навчанні гуманітарних і природничих дисциплін необхідно посилювати роль дослідницького методу. При цьому дослідники стали піднімати питання про впровадження технології проблемного навчання. Адже цей напрям дозволяє учням оволодіти методами науки, пробуджує і розвиває їх мислення. Педагог при цьому не займається формальним повідомленням знань своїм вихованцям. Він доносить їх творчо, пропонуючи необхідний матеріал в розвитку і динаміці.

На сьогоднішній день проблемність в освітньому процесі розглядається як одна з явних закономірностей в розумовій діяльності дітей. Розроблені різні методи технології проблемного навчання, які дозволяють створити складні ситуації при викладанні різних навчальних предметів. Крім цього, дослідниками знайдено основні критерії, що стосуються оцінки складності пізнавальних завдань при застосуванні даного напрямку. Затверджено технологія проблемного навчання ФГОС за програмами різних предметів, які викладаються в ДНЗ, а також в загальноосвітніх, середніх та вищих професійних школах. При цьому учителем можуть бути застосовані різні методи. Вони включають в себе шість дидактичних способів організації навчального процесу із застосуванням технологій проблемного навчання. Три з них стосуються викладу предметного матеріалу педагогом. Інші способи являють собою організацію вчителем самостійної освітньої діяльності вихованців. Розглянемо ці методи детальніше.

Монологічний виклад

Реалізація технологій проблемного навчання при використанні даної методики являє собою процес повідомлення вчителем деяких фактів, розташованих у певній послідовності. При цьому він дає свої учням необхідні пояснення та з метою підтвердження сказаного демонструє відповідні досліди.

Використання технології проблемного навчання відбувається із застосуванням наочних і технічних засобів, що обов’язково супроводжується поясняющим розповіддю. Але при цьому учителем розкриваються лише ті зв’язки між поняттями і явищами, які необхідні для розуміння матеріалу. Причому вони вводяться в порядку інформації. Дані по чергується фактами будуються в порядку логічній послідовності. Але при цьому, викладаючи матеріал, педагог не концентрує увагу на аналізі причинно-наслідкових зв’язків. Всі «за» і «проти» їм не наводяться. Відразу ж повідомляються остаточні вірні висновки.

Проблемні ситуації при застосуванні даної методики часом створюються. Але вчитель йде на це для того, щоб зацікавити дітей. Якщо подібна тактика мала місце, то учнів не закликають дати відповідь на питання «Чому все відбувається саме так, а не інакше?». Педагог відразу ж викладає фактичний матеріал.

Використання монологічного методу проблемного навчання вимагає незначної перебудови матеріалу. Вчитель, як правило, дещо уточнює виклад тексту, змінюючи порядок підносили фактів, демонстрації дослідів і показу наочних засобів. В якості додаткових компонентів матеріалу використовуються цікаві факти про практичне застосування таких знань у суспільстві й захоплюючі історії розвитку викладеного напрямку.

Учень при використанні методу монологічного викладу грає, як правило, пасивну роль. Адже вчитель від нього не вимагає високого рівня самостійної пізнавальної діяльності.

При монологічному способі педагогом дотримуються всі вимоги, що пред’являються до уроку, реалізується дидактичний принцип доступності та наочності викладу, дотримується строга послідовність у подачі інформації, підтримується увагу учнів до досліджуваної темі, але при цьому діти є лише пасивними слухачами.

Розмірковуючий метод

Даний спосіб передбачає постановку вчителем конкретної мети, показ їм зразка дослідження і направлення учнів на розв’язання цілісної проблеми. Весь матеріал при такому методі ділиться на певні частини. При викладі кожної з них педагог задає учням риторичні проблемні питання. Це дозволяє залучити дітей до уявного аналізу викладених складних ситуацій. Педагог веде свою оповідь у формі лекції, оголюючи суперечливе зміст матеріалу, але при цьому не ставлячи запитання, відповіді на які вимагають застосування вже відомих знань.

При використанні такого способу технології проблемного навчання в школі перебудова матеріалу полягає у впровадженні в нього додаткового структурного компонента, який представляє собою риторичні запитання. При цьому всі викладені факти повинні виставлятися в такій послідовності, щоб виявлені ними протиріччя були озвучені особливо яскраво. Це покликане збудити пізнавальний інтерес школярів і бажання до вирішення складних ситуацій. Учитель, проводячи урок, викладає не категоричні відомості, а елементи міркування. При цьому він направляє дітей на пошук виходу з тих труднощів, які виникли з-за особливостей побудови предметного матеріалу.

Діагностичне виклад

При цьому методі навчання вчитель вирішує завдання залучення учнів до безпосередньої участі у вирішенні проблеми. Це дозволяє підвищити їх пізнавальний інтерес, а також привернути увагу до того, що в новому матеріалі їм вже відомо. Педагогом використовується той же побудова змісту, але лише з доповненням його структури інформаційними питаннями, відповіді на які він отримує від учнів.

Використання діагностичного методу викладу в проблемному навчанні дозволяє підняти активність дітей на більш високий рівень. Школярі безпосередньо беруть участь в знаходженні виходу із складної ситуації під жорстким контролем учителя.

Евристичний метод

Подібний спосіб навчання педагог застосовує у тих випадках, коли він прагне навчити дітей окремим елементам у вирішенні проблеми. При цьому організовується частковий пошук нових напрямків дії та знань.

При евристичної методі застосовується те ж побудова матеріалу, що і при діалогічному. Однак його структура кілька доповнюється постановкою пізнавальних завдань і завдань на кожному окремому відрізку вирішення проблеми.

Таким чином, суть даного методу полягає в тому, що при отриманні знань про нове правило, законі і т. д. активну участь у цьому процесі беруть самі учні. Вчитель лише допомагає їм і контролює загальноосвітній процес.

Дослідницький метод

Сутність даного способу полягає в конструюванні вчителем методичної системи складних ситуацій та проблемних завдань, адаптуючи їх під навчальний матеріал. Пред’являючи їх учням, він керує навчальною діяльністю. Школярі ж, вирішуючи поставлені перед ними проблеми, поступово оволодівають процедурою творчості і підвищують рівень своєї розумової діяльності.

При проведенні уроку з застосуванням дослідницької діяльності, матеріал будується на зразок того, як він викладений в евристичному методі. Однак якщо в останньому всі запитання та вказівки носять попереджувальний характер, то в даному випадку вони виникають в кінці етапу, коли наявні підпроблеми вже вирішені.

Програмовані завдання

У чому полягає суть використання даного методу в технології проблемного навчання? У цьому випадку вчителем ставиться ціла система програмованих завдань. Рівень ефективності такого навчального процесу визначається виходячи з наявності проблемних ситуацій, а також можливості самостійного їх вирішення учнями.

Кожне завдання, запропоноване педагогом, складається з окремих компонентів. У кожному з них перебуває певна частина нового матеріалу у вигляді викладу завдань, питань і відповідей або у формі вправ.

Наприклад, якщо застосовується технологія проблемного навчання на російській мові, то учні повинні відповісти на питання, що об’єднує такі слова, як санки, ножиці, канікули, окуляри, а також яке з них є зайвим. Або педагог пропонує дітям визначити, чи є спільнокореневими такі слова, як мандрівник, країна, мандрівка, сторона і дивний.

Проблемне навчання в ДНЗ

Досить цікавою і ефективною формою ознайомлення дошкільників з навколишнім світом є проведення експериментів і досліджень. Що ж передбачає собою технологія проблемного навчання в ДНЗ? Практично щодня малюки стикаються з не знайомими їм ситуаціями. Причому відбувається це не тільки в стінах дитячого саду, але і вдома, а також на вулиці. Швидше зрозуміти все те, що відбувається навколо, і дозволяє малюкам застосування вихователями технології проблемного навчання в ДНЗ.

Наприклад, з дітьми 3-4 років може бути організована дослідницька робота, під час якої буде проведено аналіз зимових візерунків на віконці. Замість звичайного пояснення тієї причини, яка викликала їх поява, дітям можна запропонувати взяти участь в експерименті з застосуванням:

  • Евристичної бесіди. Під час її проведення малюкам повинні бути дані навідні запитання, напрямні дітей до самостійного відповіді.
  • Складеної вихователем казки або розповіді про появу на вікнах дивовижних візерунків. У цьому випадку можуть бути використані відповідні картинки чи наочна демонстрація.
  • Творчих дидактичних ігор під назвою «Намалюй візерунок», «На що схожі малюнки Діда Мороза?» і т. д.
  • Проведення експериментальних робіт в ДНЗ відкриває великий простір для пізнавальної активності і творчості дітей. Запропонувавши провести малюкам примітивні досліди, їх можна ознайомити з властивостями різних матеріалів, наприклад піску (сипкий, мокрий і т. д.). Завдяки дослідам діти швидко засвоюють властивості предметів (важкі або легкі) та інших явищ, які відбуваються в навколишньому світі.

    Проблемне навчання може бути елементом запланованого заняття або частиною розважально-пізнавальної гри або заходи. Така робота часом проводиться в рамках організованої «Тижні сім’ї». У цьому разі до її проведення залучаються і батьки.

    Важливо пам’ятати про те, що допитливість і пізнавальна активність закладені в нас природою. Завдання вихователя полягає в активизировании наявних задатків і творчого потенціалу вихованців.

    Проблемне навчання у початковій школі

    Основним завданням навчального процесу в молодших класах є розвиток дитини як особистості, виявлення його творчого потенціалу, а також отримання гарних результатів без шкоди для психічного і фізичного здоров’я.

    Застосування технології проблемного навчання в початковій школі полягає в тому, що вчитель перед викладом нової теми повідомляє своїм вихованцям або інтригуючий матеріал (прийом «яскравої плями»), характеризує тему як вельми значущу для учнів (прийом актуальності). У першому випадку, наприклад, коли використовується технологія проблемного навчання з літератури, педагог може зачитати уривок з якого-небудь твору, запропонувати до розгляду ілюстрації, включити музику або використовувати будь-які інші засоби, які зачарують учнів. Після збору асоціацій, що виникають у зв’язку з певним літературним ім’ям або назвою оповідання, стає можливим актуалізувати знання школярів до тієї проблеми, яка буде вирішуватися на уроці. Таке «яскрава пляма» дозволить вчителю встановити загальну точку, від якої піде розвиток діалогу.

    При застосуванні прийому актуальності педагог прагне виявити в новій темі основний сенс та її значущість для дітей. Обидва ці прийоми можуть бути використані одночасно.

    Після цього застосування технології проблемного навчання в початковій школі передбачає організацію пошуку рішення. Цей процес зводиться до того, що з допомогою вчителя діти «відкривають» свої знання. Така можливість реалізується з використанням діалогу, спонукає до гіпотез, а також шляхом підведення до знань. Кожна з цих методик дозволяє сформувати в учнів логічне мислення і мова.

    Після «відкриття» знання педагог переходить до наступного етапу навчального процесу. Він полягає у відтворенні отриманого матеріалу, а також у вирішенні завдань або виконання вправ.

    Розглянемо приклади застосування технології проблемного навчання математики. У цьому випадку вчитель може запропонувати дітям завдання з надлишковими або недостатніми вихідними даними. Їх вирішення дозволить формувати вміння уважного прочитання тексту, а також проведення його аналізу. Можуть бути запропоновані й завдання, в яких відсутнє питання. Наприклад, мавпа зірвала 10 бананів, 5 з’їла. Діти розуміють, що вирішувати тут нічого. Педагог при цьому пропонує їм самим поставити питання і дати на нього відповідь.

    Уроки технології

    Розглянемо приклад побудови конкретного заняття із застосуванням методу проблемного навчання. Це урок технології на тему «Полотняне переплетення», що проводиться для учнів 5-го класу.

    На першому етапі педагогом повідомляються цікаві факти. Так, процес плетіння відома людям з давніх часів. Спочатку людина переплетал волокна рослин (конопель, кропиви, джуту), виготовляв циновки з очерету і трави, які, до речі, в деяких країнах виробляються і в наш час. Спостерігаючи за птахами і тваринами, люди намагалися створювати різні пристосування для плетіння полотен. Одним з них був станочок, який розмістили 24 павука.

    Використання проблемного навчання на уроках технології передбачає на наступному етапі постановку задачі досліджень. Вона полягатиме у вивченні будови і структури тканини, а також у розгляді таких понять, як «текстиль», «полотно», «переплетення» і т. д.

    Далі перед учнями виникає проблемне питання. Він може стосуватися, наприклад, рівномірності переплетень тканини. Також діти повинні спробувати зрозуміти, чому нитки будь-якого матеріалу розташовані в шаховому порядку.

    Після цього висуваються припущення і здогадки, яким стане матеріал при нещільному переплетенні, і проводиться практичний експеримент з марлею, мішковиною і т. д. Такі дослідження дозволяють дітям зробити висновки про причини жорсткості структури тканини в її міцності.