Звичай і практика в електронному варіанті
До інформаційно-довідкових документів відносяться документи сфери бізнесу і його відносини з державними органами. В держсекторі також циркулюють документи. Житлові служби, державні підприємства і громадські організації також створюють інформацію в тому чи іншому вигляді.
Суспільство звикло до того, що є керівні положення та інформація довідкового характеру. Але зазвичай вважається, що документ – це цеглинка зі сфери ділової активності, не обов’язково компанії.
Законодавство не дуже уважно до регулювання документообігу. Простий приклад: жодна норма не регламентує ні програмування, ні бази даних. Є лише загальні слова, загальні міркування, але ні вимог, ні предметної відповідальності.
Наприклад, факт відображення в КК Російської Федерації кримінальних правопорушень в ІТ-галузі передбачає:
- неправомірний доступ до комп’ютерної інформації;
- створення, використання і розповсюдження шкідливих комп’ютерних програм;
- порушення правил експлуатації засобів зберігання, обробки або передачі комп’ютерної інформації та інформаційно-телекомунікаційних мереж.
Але ці позиції не охоплюють всі випадки, носять класичний юридичний сенс і не мають жодних реальних підстав безпосередньо від особливостей розробки програм і обробки даних.
Протокол як інформаційно-довідковий документ – звичайне явище на засіданні загальних зборів пайовиків за договорами пайового будівництва. Ситуація була розглянута, розбіжності між присутніми врегульовані. Документ затверджений. Відсутні на засіданні в більшості випадків зроблять спроби що-небудь змінити.
До інформаційно-довідкових документів акти здачі жилого приміщення дольщику не відносяться, але до їх змісту додасться безліч даних з звичайних протоколів, довідок від забудовника, довідок від кредитора, підтверджень доходів про заробітну плату.
Сфера пайового будівництва – хороший приклад, коли електронна форма класичного звичаю у діловодстві (все строго і точно фіксоване) повинна стати такою ж непорушною нормою права, як вона стала з створенням Росреестра і нормативним забезпеченням законності будь-якого договору ДДУ тільки після його реєстрації в Росреестре, обов’язковості реєстрації земельних ділянок та інших об’єктів власності.
