Основні принципи виховання дітей: поради та кращі методики

Що ж робити?

Як можна в таких умовах зменшити руйнівний вплив цих факторів? І чи можливо це в принципі?

Справа це нелегка і навряд чи цілком здійсненне, але зменшити (якщо не виключити повністю) вплив негативних чинників цілком під силу будь-якій сім’ї. Батьки повинні встановити контроль, наприклад, за переглядом по телевізору певних передач, інтерпретувати належним чином багато явища, з якими стикається дитина (наприклад, пояснити, чому не можна вживати ненормативну лексику тощо)

Важливо робити певні дії для нейтралізації негативного впливу навколишнього середовища. Наприклад, тато може вийти у двір і організувати спортивну гру сина з однолітками, переключивши тим самим дитячу увагу з перегляду телепередач на корисну і здорову діяльність.

Науковий педагогікою виховний процес умовно диференційований на ряд окремих видів. Мова йде принципах фізичного виховання, трудового, морального, розумового, естетичного, правового і т. д. Але, як відомо, ні одну особу неможливо виховати “по частинах”. Саме тому в реальних умовах дитиною одночасно засвоюються знання, формуються його почуття, стимулюються вчинки і т. д. тобто йде різнобічний розвиток особистості.

Цікаве:  Типи біотичних взаємовідносин: що таке комменсализм

Психологи в один голос говорять, що (на відміну від громадських інститутів) лише сім’ї підвладна можливість комплексного розвитку дітей, для прилучення до праці і світу культури. Саме сімейними принципами і методами виховання можуть бути закладені основи дитячого здоров’я та інтелекту, сформовані основи естетичного сприйняття світу. Тому особливо шкода, що у деяких батьків відсутнє розуміння необхідності розвитку всіх сторін особистості. Часто вони бачать свою роль у виконанні лише конкретних виховних завдань.

Наприклад, мама і тато можуть дбати про повноцінне харчування або прилучення до спорту, музиці і т. д. або зробити акцент на ранньому освіті й розумовому розвитку дітей у збиток трудовому та моральному вихованню. Досить часто ми спостерігаємо тенденцію до звільнення дитини молодшого віку від будь-яких домашніх обов’язків і доручень. Батьки не враховують, що для повноцінного розвитку необхідно формування інтересу до праці і засвоєння відповідних звичок і навичок.