Не все так просто
Нелегко дотримуватися всі зазначені вище принципи навчання і виховання в разі народження малюка з наявністю певних зовнішніх особливостей або навіть фізичних недоліків, особливо коли вони досить помітні і ведуть до цікавості та неадекватним реакціям оточуючих. Мова може йти про “заячої губи”, яскравих пігментних плямах, деформованих вушних раковинах і навіть серйозних потворність. Подібні особливості зовнішності самі по собі служать джерелом переживань людини, що росте, а у разі нетактовним висловлювань близьких і сторонніх людей (що буває особливо часто) нерідко формування у малюка уявлення про власну неповноцінність з подальшим негативним впливом на зростання і розвиток.
Не допустити або максимально пом’якшити його можливо лише шляхом примирення батьків з фактом наявності у дитини тих чи інших непереборних особливостей. Виховна політика в даному випадку – тверде і поступове привчання малюка до розуміння необхідності жити з наявним недоліком і спокійно ставитися до нього. Завдання це не з легких. Адже соціальне оточення (шкільна або вулична середа) постійно буде відчувати зростаючого чоловічка проявами душевного грубості як дітей, так і дорослих, включаючи професійних педагогів, – від цікавих поглядів і невинних реплік до сміху і відвертих знущань.
Найважливіше завдання кожного батька в цьому випадку – навчити доньку чи сина якомога менш болісно сприймати подібну поведінку оточуючих. Важливо в такій ситуації виявляти і максимально розвивати будь-які наявні гідності і хороші задатки малюка. Мова може йти про вміння співати, складати казки, танцювати, малювати і т. п. Потрібно гартувати дитину фізично, заохочувати в ньому прояви доброти і веселої вдачі. Будь яскраво виражене гідність особистості буде служити тією “родзинкою”, що приверне до нього друзів і просто оточуючих і допоможе не помічати фізичних вад.
