Другий принцип – науковість
Протягом сотень років основою домашнього виховання служив здоровий глузд в сукупності з життєвими уявленнями і тими звичаями та традиціями, що було прийнято передавати від покоління до покоління. Але протягом останнього століття ряд человековедческих наук (у тому числі педагогіка) просувається вперед високими темпами. Змінилися не тільки принципи фізичного виховання. Є безліч сучасних наукових даних, що стосуються закономірностей розвитку особистості дитини, на яких будується сучасний педагогічний процес.
Осмислений підхід батьків до наукових виховним засадам служить запорукою досягнення більш вагомих результатів у справі розвитку власних дітей. Поруч досліджень встановлена негативна роль (у вигляді прорахунків і помилок домашнього виховання) нерозуміння матерями і батьками педагогічних і психологічних азов. Зокрема, відсутність уявлень про конкретних вікових дитячих особливості веде до застосування засобів і методів виховання довільного характеру.
Дорослі, які не вміють і не бажають працювати над створенням сприятливого сімейного психологічного клімату, майже завжди “домагаються” дитячого неврозу і підліткового девіантної поведінки. У той же час в життєвому середовищі ще цілком живучі уявлення про нескладності такої справи, як виховання дитини. Подібне педагогічне невігластво, притаманне частини батьків, призводить до відсутності у них потреби в ознайомленні з педагогічною та психологічною літературою, консультації у фахівців і т. п.
Згідно з соціологічними дослідженнями зростає питома вага сімей з молодими освіченими батьками, що займають іншу позицію. Для них характерно прояв інтересу до сучасної наукової інформації з проблем дитячого розвитку і виховання, як і прагнення до підвищення власної педагогічної культури.
