Про батьківської строгості
Часто плутають послідовність виховання і строгість. Але це різні поняття. Принципи процесу виховання, засновані на строгості, передбачають безумовне підпорядкування малюка батьківським вимогам, придушення його власної волі. Послідовний стиль передбачає розвиток уміння організовувати власну діяльність, обирати найкраще рішення, проявляти самостійність і т. п. Такий підхід підвищує дитячу суб’єктність, веде до зростання відповідальності за власну діяльність і поведінку.
На жаль, багато батьків, особливо молодих, відрізняє нетерпіння. Вони забувають або не усвідомлюють, що виховання необхідних якостей характеру вимагає багаторазового і різноманітного впливу. Батькам хочеться бачити плоди власної діяльності зараз і негайно. Далеко не кожні тато й мама розуміють, що виховання ведеться не тільки словами, але і всієї обстановкою батьківського дому.
Наприклад, дитині день у день повторюють про акуратності і необхідності дотримуватися порядку в іграшках і одязі. Але в той же час він щодня спостерігає відсутність такого порядку у батьків (тато не вішати речі в шафу, а кидає їх на стілець, мама не забирається в кімнаті і т. д.) Це – досить частий приклад так званої подвійної моралі. Тобто від дитини вимагає того, що є необов’язковим для старших членів сім’ї.
Необхідно враховувати, що безпосередній подразник (спостережувана картина домашнього безладу) для малюка завжди буде більш актуальним, ніж словесний (вимоги прибрати всі по місцях), і про будь-який успіх у виховному процесі говорити не доводиться.
Спонтанні виховні дорослі “атаки” діють на дитину дезорганизующе, розхитують його психіку. В якості прикладу можна навести візит бабусі, яка приїхала в гості і що намагається за короткий час надолужити все втрачене (на її думку) у вихованні онука. Або тато, відвідавши батьківські збори у дитсадку чи начитавшись популярної літератури з педагогіки, кидається прискореними темпами “розвивати” свого п’ятирічного малюка, завантажуючи його непосильними для такого віку завданнями, навчаючи грі в шахи і т. п. Подібні “штурмові атаки”, будучи короткочасними, лише збивають з пантелику і не несуть ніякого позитивного впливу.
