Просторово-тимчасове мислення
Доросла людина прекрасно усвідомлює той факт, що час є поняттям відносним і неоднозначним. Дітям же з цим ознайомитися.
Психологами вже давно помічено той факт, що дитина орієнтується в часі, використовуючи значуще для нього враження, очікування чого-небудь або яскрава подія. Виходить, що дитина добре орієнтується в минулому і майбутньому, але нині для нього відсутня. Поточний момент у дитини – це той, який відбувається в дану секунду.
Набагато простіше засвоюють ті дітки, яким з самого раннього дитинства був щеплений конкретний розпорядок дня. Адже їх організм вже підлаштований під існуючий ритм життя. Саме тому в мозку такої дитини уявлення про тимчасових відрізках складається набагато швидше. Якщо сьогодні малюк їв опівдні, а вчора мама її годувала вдень у 2 години, то орієнтуватися в часі йому досить складно.
Для того щоб прискорити у дитини розвиток уваги та мислення просторово-часового типу, батьки з самого раннього віку повинні знайомити його з поняттям часу. Для цього не потрібно проводити окремих бесід. Досить просто промовляти словами часові поняття. Це має відбуватися в процесі спілкування або ігри з малюком. Дорослому просто потрібно коментувати свої плани і дії.
Дещо пізніше батькам рекомендується позначати конкретні часові відрізки. Це дозволить відкластися в голові у дитини поняття минулого, справжнього, а також майбутнього.
Своєрідні уроки розвитку мислення дітей-дошкільнят батьки можуть проводити починаючи з дворічного віку свого чада. Такі діти вже усвідомлюють зміну пір року. Дорослим необхідно звертати увагу дитини на зміни, що відбуваються в природі при переході від одного сезону до іншого. При цьому про них потрібно не тільки розповідати малюкові, але і розпитувати, приміром, про те, які зміни він бачить на дитячому майданчику або в сквері.
