В яких випадках закінчення строків не припиняє трудових правовідносин
Контракт буде вважатися укладеним з працівником на необмежений строк в тій ситуації, якщо ні роботодавець, ні сам найманий працівник не зажадав розірвати строкова угода з причини закінчення терміну. Порушенням його трудових прав буде вважатися недотримання двомісячного періоду, протягом якого роботодавець зобов’язаний повідомити підлеглого про зміну умов трудового договору. Між тим укладення цивільно-правового договору (наприклад, договору про надання послуг) замість трудового контракту не захищає права найманого працівника в разі закінчення його дії.
Як обчислюються строки
У сфері трудового права мають місце й інші класифікації термінів, базуються на інститутах цієї юридичної галузі. Причому для кожного з них важливий правильний порядок обчислення. Строки в трудовому праві мають суттєві відмінності. Так, зокрема, окремі відрізки часу встановлені законом для оформлення, набрання чинності та розірвання договору, може різнитися тривалість робочого часу і відпочинку, періодичність видачі заробітної плати, частота проведення інструктажів по техніці безпеки і охороні праці. Дану класифікацію строків у трудовому праві не можна назвати вичерпною.
Питання про порядок обчислення періодів, які є важливою складовою для регулювання правовідносин між роботодавцем і підлеглими, заслуговує особливої уваги. Вибираючи той чи інший принцип обчислення строків у трудовому праві, важливо розрізняти довільний момент (відрізок тимчасового потоку) і точно певний юридичний факт, конкретна обставина, з яким пов’язано безпосереднє завершення терміну.
У науковій літературі автори часто вказують на відмінності між перебігом і обчисленням правового періоду. У першому випадку, на думку юристів, розуміється послідовна тривалість часового відрізка. Обчисленням строку є фіксація моменту, з якого він починає протікати, аж до моменту його завершення або пролонгації.
