Традиційний підхід
У даній статті вже було сказано багато слів про стилі педагогічної діяльності та стилі педагогічного спілкування, однак варто згадати і про найпоширенішою класифікацією. Згідно цій системі, викладацьке взаємодія зі школярами може поділятися на наступні типи:
- Авторитарний стиль педагогічного спілкування. При такій манері взаємодіяти з дітьми, викладач зазвичай не підтримує з ними ніякої зворотного зв’язку в сенсі врахування їх побажань, можливостей і так далі. Навчання ведеться з позиції “Вчитель – начальник, школяр – підлеглий”. Багато сучасні посібники з педагогіки відкидають можливість існування такого стилю в сучасній загальноосвітній школі. Проте дана точка зору не завжди є вірною. Авторитарний стиль цілком доречний в молодшій школі, коли у дітей ще не до кінця розвинулася емоційно-вольова сфера, не повністю сформульовані навчальні навички, а також мотивація до отримання знань. У такій ситуації викладач не має іншого виходу, крім як взяти під контроль весь процес навчання. Те ж саме можна сказати і про педагогічний стиль спілкування вихователя в дошкільному закладі. Це аж ніяк не означає, що педагог повинен ставити численні негативні позначки, часто лаяти своїх підопічних і так далі. Авторитарний стиль передбачає лише не такий високий відсоток самостійності школярів, як на старших ступенях навчання. Що стосується методів і принципів навчання, то при такому стилі, зазвичай застосовуються репродуктивні види передачі інформації. Тобто учням дається вже готовий матеріал, який необхідно вивчити. Відступ від намічених правил зазвичай не вітається.
- Демократичний стиль. Саме при такому спілкуванні реалізуються так звані суб’єкт-суб’єктні відносини. Тобто педагогічний процес проходить у постійній взаємодії. Учитель реагує на особисті особливості кожного школяра, намагається враховувати побажання, діє залежно від ситуації на уроці ситуації. Замість традиційних для авторитарного стилю навіювань, тут найчастіше використовуються такі методи впливу, як переконання, зараження емоціями і так далі. Саме при демократичній формі спілкування найлегше здійснювати так зване проблемне навчання, тобто такий вид передачі знань, при якому матеріал дається учням не в готовому вигляді.
