Нюанси
Будь-яка теорія щодо відповідальності за провину у цивільному праві має право на існування. Але якщо не брати до уваги ставлення особи до свого діяння, з’являється ризик повернутися до принципу об’єктивного зобов’язання. Від цього принципу вчені намагалися відійти досить тривалий час. Першим кроком у цьому напрямку є прирівнювання понять “вина” і “протиправна поведінка”. Ці два поняття не можна ототожнювати, незважаючи на те, що перший має безпосередній зв’язок з другим.
Винність і невинність
Прихильники об’єктивістської теорії вважають, що у визначенні, розкритому в статті 401 ЦК, є саме об’єктивний підхід. При цьому автори посилаються на абз. 2 пункту 1 цієї норми. У ньому закріплено поняття невинності суб’єкта. Згідно з положеннями статті, відсутність вини в цивільному праві доводиться підтвердженням прийняття всіх заходів, що вимагаються від особи залежно від покладених на нього зобов’язань і умов обороту, в яких він знаходиться. Дана точка зору, проте, для ряду фахівців представляється досить спірною.
Не можна не відзначити, що об’єктивістський підхід містить деякі суб’єктивні елементи. Так, турботливість, уважність, виступаючи в якості психологічних категорій, вказують на певний рівень активності психічних процесів, що відбуваються в людині. Отже, їх слід визнати суб’єктивними елементами.
О. В. Дмитрієва вважає, що дбайливість і уважність відображають ступінь вольової та інтелектуальної активності, яка притаманна кожному суб’єкту.
