Ситуаційний підхід: поняття, суть, застосування

Початок

До початку 60-х років минулого століття сформувалося досить багато наукових шкіл управління. Кожна з них по-своєму демонструвала процес диференціації у сфері наукових досліджень проблем управління. Можливо, саме це призвело до того, що вчені стали намагатися об’єднати школи і напрями на базі однакових концепцій. У той час учені намагалися зупинити бурхливий потік наукових досліджень, з-за якого управлінська теорія перетворилася в справжні джунглі.

У 1964 році на зборах Американської академії менеджменту була прийнята резолюція про створення «Єдиної теорії управління», що могла б пояснити всі явища, з якими може зіткнутися керівник в управлінській практиці. А також узгодити різноманітні і часом суперечливі концепції, створюючи основу для застосування практичних порад.

Цікаве:  Які обовязки менеджера по персоналу?

Єдиної, так званої об’єднує теорією виявилася нова ситуаційна теорія управління. Її автором став професор Р. Моклер (університет Сент-Джонс, Нью-Йорк). Нехай автор і говорив, що нерозумно вважати джунглями сучасну теорію управління, ігноруючи при цьому ситуаційний підхід, він не визнавав його чимось принципово новим.