Хто першим почав плутатися і сумніватися
Так дуже багато хто. Просто не всі говорили і тим більше писали про це. Тут потрібен був якийсь статусний гуру. І такі знайшлися, відразу втрьох – разом легше. У всіх трьох цілком собі світові імена. Це група авторів: Генрі Мінцберг, Брюс Альстранд і Жозеф Лампель. Вони написали справжній бестселер «Стратегічне сафарі. Екскурсія по нетрям стратегій менеджменту». Прочитати його буде корисно всім – це професійний і неупереджений гід по всім існуючим методам стратегічного менеджменту з розбором польотів, критикою і дуже грамотною порівняльним аналізом. Вавилонська вежа «дискретних змін» і «укріплень жизнеспособностей» нарешті звалилася. Туди їй і дорога.
Найголовніше
Потрібно визначитися лише з трьома поняттями:
Стратегія: взагалі-то, все починалося з військової справи, мистецтво полководця, загальний план ведення війни. Що ж, така дефініція може цілком влаштувати, ніж шеф не полководець, а сучасний бізнес не війна? Спробуємо сформулювати: стратегія – це загальний план досягнення місії і цілей. І все. Цього достатньо.
Тепер про місії – це причина існування компанії, її глобальна мета.
Тепер стратегічне планування: це детальний план досягнення стратегічних цілей з термінами виконання та відповідальними особами.
Нарешті, стратегічний менеджмент – це система реалізації стратегії з аналізом результатів. Ще раз нагадуємо, що це процес.
Сутність стратегічного менеджменту можна зрозуміти, задавши і відповівши на три непрості питання про компанії:
- Що являє собою ваша компанія?
- Якою має стати ваша компанія через рік, два, три і т. д.?
- Як можна досягти цих змін?
Головний фокус уваги в стратегічному менеджменті організації сконцентрований на її можливостях і здатності до виконання стратегічних рішень. А такі рішення рідко бувають простими, зазвичай це:
- нова продукція, нові ринки;
- нові технології та програмне забезпечення;
- реконструкція або реструктуризація відділів або всієї компанії.
Особливість стратегічного управління – його превентивний характер. Всі дії з реалізації стратегії мають випередження, а не реактивний характер. Стратегічний менеджмент – це не для гасіння пожеж. Стратегію можна назвати антикризовою, але лише для того, щоб криза навіть і не виник.
