З речами – на вихід
Напередодні масового звільнення компанія на базі відділу кадрової політики формує займається вивільненням персоналу організації управління, яка детально вивчає біографічні дані, особистісні і професійні особливості кожного рекомендованого до відставки співробітника. Аналіз трудової діяльності, наявність впливають на відсторонення від роботи обмежень, кількість дисциплінарних стягнень чи заохочень – все йде в залік для прийняття рішення про його подальшу долю. При відсутності пом’якшувальних факторів співробітнику чи вдасться відстояти свою посаду, і він потрапляє у число обов’язково вивільняються.
При наявності хоча б одного показника, який дає право вважатися привілейованим членом колективу, йому може бути запропоновано кілька варіантів подальшої трудової зайнятості на тому ж підприємстві. Найпоширеніший – перенавчання і перехід в інший цех або відділ.
При масовому звільненні список вивільняються очолюють мають за час своєї роботи дисциплінарні стягнення за різні порушення, які не виконують плани виробництва, низько кваліфіковані співробітники. Тільки по першому пункту можна разом відрахувати близько двох відсотків персоналу. За другим і третім – ще близько десяти. Скинувши проблемний баласт, до решти чисельності при звільненні та вивільнення персоналу застосовують вже більше виборчу схему та індивідуальні заходи по кожній конкретній людині.
В окремих випадках на великих і дорожать своєю репутацією підприємствах формується невелика команда фахівців, що пропонує вивільненим працівникам допомогу у їх подальшому працевлаштуванні. Сукупність методів такої діяльності називається аутплейсмент, що в перекладі з англійської позначається як визначення на посаду за межами власного підприємства.
Подібна практика в організації вивільнення персоналу широко застосовується на Заході, але в нашій країні вона приживається досить погано. У більшості випадків звільнені співробітники надані самі собі, і єдині їхні помічники в подальшому працевлаштуванні – фахівці центру зайнятості населення.
