Структура навчальної діяльності: визначення, компоненти, характеристика та особливості

Підведення підсумків

Самооцінка представляє величезне значення як частина навчальна діяльність. Вона базується на критичному аналізі досягнутого результату шляхом порівняння з висунутої раніше метою.

Самооцінка може виражатися як в балах, так і в розгорнутому судження щодо того, наскільки продуктивною була робота і як добре учень оволодів навчальним матеріалом. Цей процес повинен відбуватися на основі традиційний, позначки, що виставляється вчителем.

Самостійний контроль і оцінка власних результатів протікають не однаково тяжіння всього шкільного курсу. Їх зміст залежить від тієї вікової групи, в якій відбувається навчання.

Так, структура навчальної діяльності молодших школярів не може повністю усвідомлюватися ними чинності несформованість необхідних розумових процесів. Тому частина цієї роботи педагог повинен взяти на себе. У перші роки навчання в школі самоконтроль і самооцінка відбуваються спочатку методом повторення за вчителем його суджень про власний відповіді, а потім у вигляді спроб складати власні критичні висловлювання невеликого обсягу.

При цьому педагог повинен ставити всілякі навідні запитання щодо якості виконаної роботи та ступеня засвоєння матеріалу, а також того, наскільки добре закріплені навички навчальних дій. Тут варто приділяти увагу не тільки відповідності отриманого результату вірної відповіді, але і того, наскільки навик, який повинен був розвинутися в ході рішення задачі, сформований у учня (за його власним думку).

Цікаве:  Як продати себе на співбесіді: кращі поради та рекомендації з прикладами

Від класу до класу ступінь самостійності виконан
ня контролю і оцінки своєї діяльності повинен підвищуватися.

До моменту закінчення середньої школи людина повинна бути готовий до придбання знань з великою часткою самоконтролю, так як це потрібно при проходженні програми вищого навчального закладу або установи середньої ланки.

Проведені без допомоги педагога ці дії є лише першими сходинками до необхідної самостійності всього процесу, якій належить досягти в майбутньому.

За останніми дослідженнями, більше половини вступників у вищі навчальні заклади не готові до освоєння програми з-за низького рівня розвитку вищезазначених процесів. Однак, до другого курсу такий недолік спостерігається лише у 13% студентів.