Дисциплінарна
Дисциплінарна відповідальність – це поняття, присутнє в нормах трудового законодавства, яке може бути застосовано виключно до працівника, який веде трудову діяльність на підприємстві, в організації або в державній установі. Практика показує, що такий вид відповідальності за порушення норм трудового законодавства може бути накладено виключно особою або органом, які уповноважені здійснювати ці дії на підприємстві. Як правило, до групи таких належить сам керівник, його перші заступники, а також фахівці в області охорони праці або спеціальні комісії.
За які види порушень покладається дисциплінарна відповідальність? В першу чергу, до групи таких відносяться дії, пов’язані з порушенням працівником встановлених і узаконених правил внутрішнього розпорядку, які діють за місцем роботи. Це порушення, яке може спричинити за собою найбільш просту ступінь покарання, порівняно з усіма іншими – догану.
Що стосується всіх інших видів порушень, за які покладається відповідальність дисциплінарного характеру, то вони передбачають звільнення з посади. Така міра дії приймається у багатьох випадках. Зокрема, якщо працівник постійно виконує ті обов’язки, які покладені на нього відповідно до змісту договору, укладеного при прийомі на роботу, або робить це в неналежному вигляді, то в такому випадку працівник підлягає відповідальності за порушення. Трудове законодавство передбачає відсторонення його від посади.
У тому випадку, якщо працівник відсутній на місці виконання своїх обов’язків протягом більше трьох годин, з моменту початку трудового дня, роботодавець вправі звільнити його. Однак, як помітили в тексті законодавства, це можна застосувати у тому випадку, якщо працівник не має можливості поважних чином пояснити і довести причину своєї тимчасової відсутності.
За порушення трудового законодавства відповідальність у вигляді звільнення також може наступити і в тому випадку, якщо працівник приходить на місце виконання своїх приписаних обов’язків у нетверезому стані або в стані наркотичного/токсичного сп’яніння. За це також покладається звільнення. Однак у цьому випадку спеціальним органом повинна бути проведена процедура засвідчення такого стану, з документальним засвідченням ситуації. Якщо цього не сталося, працівник має право оскаржити таке звільнення в суді, мотивуючи його незаконність.
На працівника відповідальність за порушення трудового законодавства у вигляді звільнення покладається ще й у тому разі, якщо він вчиняє будь-якого розміру крадіжки за місцем ведення своєї професійної діяльності. Однак законодавець до даної ситуації також дає пояснення, в якому йдеться про те, що факт крадіжки не тільки повинен бути встановлений у відповідному порядку (із складанням акта, присутністю свідків і достатньої кількості факторів, що вказують на вину конкретної людини). Для законного звільнення повинно мати місце рішення суду, в якому йдеться про визнання вини людини, встановленою в ході ведення судового розгляду.
У тому разі, якщо перші особи підприємства, до числа яких відноситься сам керівник, а також його заступник і головний бухгалтер, здійснюють грубе порушення, пов’язане з веденням діяльності, вищестоящий орган має право зняти їх з посади. Це стосується працівників, трудящих в органах розвідки та системі державного контролю і нагляду.
Керівник організації або підприємства також може бути відсторонений від посади у тому випадку, якщо з його вини не виплачувалася або затримувалася виплата заробітної плати.
Особливу увагу трудове законодавство звертає на відповідність виконуваної роботи осіб, які ведуть виховну і навчальну діяльність. У тому випадку, якщо людина, що обіймає відповідну посаду, здійснює аморальний вчинок і є докази цього, керівник підприємства чи установи зобов’язаний його звільнити.
