Які м’язи працюють в армійському жим стоячи
Рух є многосуставным. Задіюються плечові та ліктьові суглоби. Основне навантаження отримують передній і середній дельтовидный пучок. Також добре опрацьовується трицепс. Його напруга унікально, так як в момент максимального розтягування піково напружені дельти.
Досить сильно напружується верхня частина м’язів грудей. Задіюються м’язи стабілізатори, такі як прес, ноги, попереку, зв’язки кисті і спина.
Все це робить вправу енерговитратним, що спонукає організм до посиленого вироблення гормонів і прискоренню метаболізму.
Варіанти виконання вправи в тренуванні
Перший варіант – класичний армійський жим. Виконується стоячи зі штангою. Також допустимо працювати з гантелями. Це дозволить трохи вивертати кисті, знижуючи тиск. Метод буде корисним людям з травмами передпліч.
Другий варіант виконується сидячи. Амплітуда та загальні вимоги залишаються незмінними. Вимикаються стабілізатори у вигляді ніг. Поперек отримує повну безпеку. Рекомендується людям з травмами спини. Часто такий метод використовують всі новачки, аргументуючи це страхом отримати травму в класичному виконанні.
Третій варіант – жим через голову. Такий рух складно віднести до армійського, але іноді його називають і так. Жим через голову виконують сидячи за допомогою штанги. В деяких випадках використовують гантелі. Рух з-за голови дає більш акцентовану навантаження на середній пучок дельтоподібних м’язів.
Буває, плутають жим лежачи з жимом армійським, але потрібно розуміти, що це різні вправи.
Варто зазначити, що усі «сидячі» варіанти успішно захищають спортсмена від травми. Але не варто використовувати такий метод з-за простого страху отримати травму. За рахунок того що відпочивають м’язи стабілізатори і тіло в цілому отримує не такий великий стрес, це робить його менш ефективним у плані анаболізму. При грамотному виконанні всіх технічних вимог, ризик отримання травми практично зводиться до нуля.
