Психологічний клімат – це одна з найважливіших характеристик колективу. Вона робить істотний вплив на продуктивність праці, а також емоційний стан кожного з членів групи – як співробітників, так і керівництва. Від чого залежить цей показник? Як його діагностувати, і чи можна його змінити?
Компоненти атмосфери в групі
Під психологічним кліматом у колективі розуміється настрій групи, яке детермінується взаємовідносинами спільно живуть, трудящих або ж навчаються людей. Нервове напруження є проблемою в багатьох робочих і навчальних групах. Крім безпосередньої шкоди взаєминам між людьми, їх здоров’ю, стрес впливає і на робочий процес.
Найчастіше напружена обстановка виникає в ситуації нестабільності. Ще одна досить поширена причина, по якій погіршується психологічний клімат у колективі, – це ті несприятливі умови, в яких змушений жити окремо взятий співробітник. Можливо, у нього не найкращі умови існування, погане харчування, складності у взаєминах з родичами і т. п. Це може впливати і на психологічний стан інших співробітників. Ще одна часта причина несприятливої обстановці в робочому середовищі – це труднощі комунікації між самими співробітниками.
Задоволеність кожного з роботою співробітників
Існує кілька факторів, які визначають психологічний клімат у колективі. Одним з основних є задоволеність працівників виконуваними обов’язками. Великий вплив на формування ситуації надає той факт, наскільки працівникові подобається його справа – чи є воно різноманітним, чи можна з його допомогою реалізувати свій творчий потенціал, чи відповідає воно професійного рівня працівника.
Привабливість роботи завжди підвищують такі мотиватори, як гідна оплата праці, гарні умови, справедливе і своєчасне розподіл відпусток, перспективи кар’єрного зростання. Також важливими є такі фактори, як можливість підвищити рівень свого професіоналізму, особливості взаємин по горизонталі і по вертикалі.
Сумісність і спрацьованість членів колективу
Ті взаємини, які сформувалися в процесі спілкування людей, є індикатором їх сумісності в психологічному відношенні. Вважається, що тим людям, які схожі один на одного, набагато легше налагодити взаємодію. Схожість допомагає співробітникові відчувати себе в безпеці, підвищує самооцінку.
Однак слід розрізняти такі поняття, як спрацьованість і сумісність. Якщо психологічна сумісність базується на особливостях взаємин між людьми, і про неї можна судити вже після відносно короткого терміну після початку спільної діяльності, то спрацьованість виробляється роками. Її основою виступають успішні результати спільної діяльності. При цьому має значення як спрацьованість, так і сумісність.
Згуртованість
Формується на емоційній основі. Якщо колектив згуртований, то навряд чи всі будуть радіти, коли у одного із співробітників горі. Фактори, які впливають на рівень згуртованості в групі, – це ставлення її членів до лідера, довіра всередині самого колективу, тривалість спільної роботи, а також визнання особистого внеску кожного із співробітників.
Значною мірою ця характеристика залежить від того, які особистісні особливості працівників, наскільки культурним є їх спілкування, чи є у відносинах симпатія або антипатія. Переважання певних якостей впливає на загальний психологічний клімат у колективі.
Особливості комунікацій
В основі атмосфери колективу завжди лежать особистісні особливості кожного з його членів. Важливо наявність комунікабельності, особливості їх оцінок, думок, соціального досвіду. Наприклад, труднощі, які відчувають в комунікації деякі члени групи, можуть впливати на обстановку в колективі в цілому. З цієї причини може зростати напруженість, недовіра, виникати суперечки і конфліктні ситуації. Якщо ж кожен із членів колективу здатний ясно і точно висловлювати свою точку зору, належним чином володіє прийомами конструктивної критики, володіє навичками активного слухання, то це сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в групі.
Аналізуючи особливості психологічної сумісності кожного з членів колективу, необхідно враховувати такий фактор як тип комунікативної поведінки. Дана класифікація вперше була розроблена В. М. Шепелем і включає в себе наступні категорії:
- Колективісти – товариські люди, які завжди підтримають будь-яке починання. Якщо необхідно, вони здатні проявити ініціативу.
- Індивідуалісти. Ті співробітники, які вважають за краще працювати в самоті, а не взаємодіяти в команді. Вони значно більшою мірою тяжіють до персональної відповідальності.
- Претензионисты. Як правило, таких працівників нерідко називають марнославними, образливими, що прагнуть бути в центрі уваги під час роботи. І така характеристика не позбавлена підстав.
- Наслідувачі. Люди, які прагнуть уникнути ускладнень, і для цього імітують чужі поведінкові манери.
- Пристосуванці. Слабовільні члени колективу, які вкрай рідко проявляють ініціативу і потрапляють під вплив оточуючих.
- Ізольовані. Люди, які уникають контактів. Нерідко у них абсолютно нестерпний характер.
Стиль керівництва
Даний фактор також має великий вплив на особливості психологічного клімату в колективі. Виділяють кілька стилів керівництва:
- Демократичний. Завдяки такому стилю розвивається дружність всередині колективу. У працівників немає відчуття навязанности тих чи інших рішень «ззовні». Члени групи також беруть участь в управлінні. Даний стиль є одним з кращих для створення сприятливого психологічного клімату в колективі.
- Авторитарний. Як правило, все, що породжує подібний стиль, – це ворожість членів групи. Можуть бути і інші альтернативи – покірність, запобігливість, нерідко – заздрість і недовіра. Однак даний стиль управління часто призводить групу до успіху, і тому застосовується в армії, спорті і т. д.
- Попустительский стиль. Характеризується тим, що робота пускається на самоплив. Як наслідок, можна спостерігати вкрай низьку ефективність роботи, незадоволеність співробітників, а також формування соціально-психологічного клімату в колективі, що носить негативний характер.
Можна зробити висновок про те, що кожен керівник має суттєвий вплив на особливості морально-психологічного клімату, ставлення людей до виконуваної діяльності, задоволеність процесом роботи або навчання.
Характер виконуваної роботи
Важливим є також і особливості тієї діяльності, якій доводиться займатися кожному з працівників. Наприклад, істотний вплив робить монотонність роботи або, навпаки, її емоційна перенасиченість. Також необхідно враховувати і рівень відповідальності кожного з членів колективу, наявність ризику для життя і здоров’я, стресогенний характер роботи.
Особливості сприятливої атмосфери
Є чимало особливостей, з допомогою яких можна охарактеризувати позитивний соціально-психологічний клімат у колективі. Розглянемо основні:
- У такій групі, як правило, переважає життєрадісний і позитивний тон відносин. Основні принципи тут – це співпраця, взаємодопомога, доброзичливість. У взаєминах між працівниками переважає довіру, а критика висловлюється з доброзичливістю.
- В колективі існують певні норми поважного ставлення до кожного з його представників. Слабкі можуть знайти підтримку, досвідчені працівники допомагають новачкам.
- Цінуються такі риси, як чесність, відкритість, а також працьовитість.
- Кожен із членів колективу сповнений енергії. Якщо треба виконати якусь корисну роботу, він відгукнеться. Показники ефективності праці, як правило, високі.
- Якщо хтось із членів групи переживає радість чи невдачу, то навколишні йому співпереживають.
- Також у взаєминах між міні-угрупованнями всередині колективу існує взаєморозуміння.
Негативний морально-психологічний клімат у колективі: особливості
Якщо в групі немає взаємної поваги, то працівники змушені постійно займати оборонну позицію і захищатися, в тому числі і один від одного. Спілкування стає більш рідкісним. Коли керівник вимагає від членів групи неможливого, піддає їх прилюдної критики, частіше карає, ніж заохочує, не оцінює персонально вкладу працівника в спільну діяльність – тим самим він сприяє формуванню психологічного клімату в колективі зі знаком «мінус». І основним наслідком цього є зниження продуктивності праці, погіршення якості виконуваної продукції.
Погано згуртована група: властивості
Таку групу характеризують песимізм, дратівливість. Нерідко члени колективу сумують, їм відверто не подобається їх робота, оскільки вона не викликає інтересу. У кожного з працівників присутній острах зробити помилку, зробити неналежне враження, ворожість. Крім цієї ознаки, який є очевидним, є й інші особливості несприятливого морально-психологічного клімату в колективі:
- У колективі немає норм справедливості та рівності. Завжди помітно розділяється на «привілейованих» і тих, ким нехтують. До слабких у такому колективі ставляться з презирством, вони нерідко піддаються висміюванню. Новачки в такій групі відчувають себе зайвими, до них нерідко виявляється вороже ставлення.
- Не в пошані чесність, працьовитість, безкорисливість.
- В основному члени групи виявляють пасивність, а деякі відкрито прагнуть відокремитися від решти.
- Успіхи чи невдачі співробітників не викликають співчуття, а нерідко і стають предметом відкритої заздрості або ж зловтіхи.
- У такій групі можуть існувати дрібні угрупування, які відмовляються від співпраці між собою.
- У проблемних ситуаціях колектив нерідко виявляється не в змозі об’єднатися для вирішення проблеми.
Тривожні «дзвіночки» негативних змін
Однак необхідно враховувати, що рідко коли сприятливий психологічний клімат у колективі стає негативним стрибкоподібно. Найчастіше цьому передують деякі спочатку непомітні зміни. Точно також, як і чоловік повинен пройти якусь прикордонну смугу, перш ніж перетвориться з законослухняного члена суспільства злочинця, в робочому колективі спочатку намічаються якісь тенденції. Назреванию негативних настроїв притаманні такі характеристики:
- Приховане непокору наказам керівництва або неточне виконання вказівок.
- «Збіговиська» в робочий час. Замість того, щоб займатися справою, співробітники спілкуються, грають у нарди – словом, вбивають час.
- Чутки і плітки. Нерідко цю особливість приписують жіночим колективам, однак підлогу співробітників не є виправданням – чутки неминучі там, де їм нічим зайнятися.
- Недбале ставлення до техніки.
«Козел відпущення» – наслідок надмірної авторитарності
Якщо керівник групи (будь то робочий колектив, студентський потік або ж шкільний клас) дотримується виключно авторитарного стилю, це може позначитися на кожному з членів негативним чином. Страх покарання, у свою чергу, призводить до появи «козлів відпущення». На цю роль у більшості випадку вибирається людина (або група людей), які ніяким чином не винні у проблемах колективу, однак якимось чином відрізняються від інших. «Козел відпущення» стає жертвою нападок і агресії.
Дослідники підкреслюють, що наявність такої мішені для агресії є лише тимчасовим способом для групи позбутися від напруги. Коріння проблеми залишаються незатронутыми, і коли «козел відпущення» покине групу, його місце займе інший – і цілком можливо, що це буде один з членів колективу.
Як можна визначити атмосферу в групі?
Є кілька критеріїв, за якими можна провести оцінку психологічного клімату в колективі:
- Плинність кадрів.
- Рівень ефективності праці.
- Якість виробленої продукції.
- Кількість прогулів і запізнень окремо узятих працівників.
- Кількість претензій та скарг від клієнтів компанії.
- Терміни виконання роботи.
- Акуратність або ж недбалість у процесі поводження з робочим обладнанням.
- Частота перерв протягом робочого дня.
Як поліпшити стосунки в колективі
Провівши оцінку особливостей атмосфери в колективі, можна визначити ті слабкі місця, які необхідно скорегувати. Можливо, доведеться зробити деякі кадрові перестановки. Створення психологічного клімату в колективі – це завдання кожного відповідального керівника. Адже нерідко продуктивність праці падає, коли співробітники психологічно несумісні між собою або ж у когось з працівників є таке особистісне властивість, як банальна тяга до створення конфліктних ситуацій.
Після того, коли очевидні проблеми усунені, слід перейти до зміцнення зв’язків між співробітниками, проводячи спеціальні заходи в неробочий час. Формування сприятливого психологічного клімату в колективі може бути тривалим процесом. Однак така стратегія дозволяє зняти напругу, а також допомогти працівникам перейти з рівня суто ділової взаємодії на дружнє.
Також покращенню психологічного клімату в трудовому колективі сприяє і проведення спільних робочих проектів. Наприклад, це може бути проведення «мозкових штурмів». Нерідко ефективними бувають і спеціальні робочі заходи, в рамках яких повинні співпрацювати працівники різних відділів.
Особливості робочої атмосфери в середовищі вчителів
Окрему увагу слід приділити питанням психологічного клімату в педагогічному колективі. Дана сфера завжди є стресогенною, і робоча атмосфера нерідко є одним з факторів, що визначають ефективність діяльності педагога. Згуртування педколективу завжди відбувається в рамках виконання якої-небудь загальної задачі діяльності – насамперед, громадської, педагогічної. У таких заходах кожен з учителів повинен отримати можливість реалізувати свої творчі здібності.
Звичайно, проведення методичних днів або творчих зустрічей педагогів нерідко вимагає додаткових тимчасових витрат, однак подібні заходи надовго залишаються в пам’яті педагогів як яскраві і незабутні події.
Як вчитель формувати атмосферу в класі?
Багатьом педагогам доводиться займатися формуванням психологічного клімату класного колективу. Це досить непросте завдання, однак її виконання сприяє досягненню найбільш актуальних завдань виховання. Діти в згуртованому класі отримують безцінний досвід міжособистісної взаємодії, співробітництва, відповідальності. Виділяють наступні методи формування позитивної атмосфери у класі:
- Включення в повсякденний навчальний процес різних видів мистецтва.
- Ігри.
- Загальні традиції.
- Активна позиція викладача по відношенню до класу.
- Створення різних ситуацій, у яких клас міг би переживати важливі для колективу події.
Як визначити особливості моральної обстановки в групі?
Є чимало способів дізнатися про те, які особливості психологічного клімату в колективі. Методики, розроблені з цією метою, дозволяють отримати уявлення про те, що відбувається в групі. Найпростіший спосіб – це роздати членам групи листівки з наступним опитувальником (при бажанні він може бути анонімним):
Вивчення психологічного клімату колективу дозволяє вчасно вжити необхідних заходів щодо його поліпшення, а отже, і підвищенню продуктивності праці. Поява негативних симптомів свідчить про те, що колектив «хворий». Однак якщо вчасно звернути увагу на ці сигнали, робочу атмосферу можна налагодити і навіть багато в чому поліпшити.
