Інтерактивна і перцептивна сторона спілкування
Вступаючи в процес комунікації, важливо розуміти, яку позицію займають присутні відносно один одного. Психолог Е. Берн говорив, що вступаючи в контакт, людина знаходиться в одному з базових станів: дитина, батько чи дорослий. Стан «дитини» визначається такими рисами, як підвищена емоційність, грайливість, рухливість, тобто проявляється весь спектр установок, вироблених з дитинства. «Дорослий» приділяє увагу справжньої дійсності, тому він уважно слухає партнера. «Батьки» зазвичай критичні, поблажливі і пихаті, це особливий стан ЕГО, з яким нічого не поробиш. Тому вибір способу спілкування і його успіх залежать від того, хто бере участь у розмові і наскільки їх ЕГО відповідає один одному.
Перцептивна сторона питання змушує замислитися про процес сприйняття одне одного та встановлення взаємопорозуміння. Не дарма в народі кажуть, що «по одягу зустрічають». Дослідження показали, що люди схильні вважати привабливого людини більш розумним, цікавим і винахідливим, а неохайного індивіда звичайно недооцінюють. Така помилка в сприйнятті співрозмовника називається фактором привабливості. В залежності від того, кого комунікатор вважає привабливим, формується його стиль спілкування.
Психологічні дослідження показали, що не тільки зовнішній вигляд, але і жести, і міміка несуть інформацію про емоційний стан людини і його ставлення до подій. Щоб розуміти свого опонента в спілкуванні, потрібні не тільки знання і досвід ведення розмови, але і психологічна спрямованість на опонента. Простіше кажучи, в культурі спілкування повинно бути таке поняття, як емпатія – здатність поставити себе на місце іншого і подивитися на ситуацію з його точки зору.
