Висновок
Кожен з нас ще до народження отримує своє місце в структурі свого роду. Але яку енергію залишить людина для своїх рідних, стає ясно, тільки коли його життя закінчується. Треба не боятися говорити про померлу людину, більше розповідати про нього дітям, онукам і правнукам. Дуже добре, якщо виникнуть легенди роду. Якщо людина гідно прожив життя, він залишається назавжди в серцях живих, і процес горевания буде спрямований на добру пам’ять про нього.
